Поступово щабель за щаблем, починаючи від пушкіна, лєрмонтова, толстого, тургенєва, солженіцина, закінчуючи сучасним античеченським дискурсом, російська імперія творила свій уявний образ у слові. Сама створила образ, сама в нього повірила, сама ж переконала в його правдивості інших (особливо загіпнотизований Захід, який закоханий у "велікую русскую літературу"). Переконала навіть ті народи, які підкорила, які самі в цьому образі розчинилися, як наслідок втратили свій власний голос і свою історію.

Книга після прочитання якої я не можу її відпустити протягом двух років. Максимально змішані і різні емоції вона викликала. Сум, злість, радість. Ми бачимо ту межу між добром і злом, яку дуже легко перетнути.

Цей роман моєї землячки, письменниці Тетяни Пахомової я вже давно планувала читати. Тим більше, що вполювала його на книжковому аукціоні підтримки ЗСУ. А після читання попередньої книжки, де однією з дійових осіб був граф Юзеф Потоцький, таке рішення було дуже логічним, адже сюжет роману безпосередньо пов’язаний з родом Потоцьких. Та цього разу авторка переносить нас трохи глибше в часі, в другу половину ХVIII-го століття. Саме тоді розгортаються драматичні події роману «Таємниця галицького Версалю» від Видавництва "КСД" .

Моя сьогоднішня розповідь буде про роман письменниці Людмили Когут «Живеш тільки раз», який вийшов у видавництві Український пріоритет. Багатьом відомо, що твори Людмили Когут - це життєві історії про жінок. Не став виключенням і її новий роман. Цього разу головна героїня - жінка середніх літ на ім’я Марія. Вона мешкає в одному із західноукраїнських міст. В юності вона через обман і підступ втратила своє палке кохання. Та з часом біль притупився, Марія вийшла заміж, народила доньку і продовжувала жити рутинним розміреним життям. Та чи було воно щасливим?