You are here
Рецензії та відгуки на книгу
«Камінний хрест» В. Стефаник: аналіз (паспорт твору)
Автор — Василь Стефаник.
Дата створення — 1899-ий рік.
За родом літератури: епічний твір.
За жанром «Камінний хрест» — психологічна новела, хоча Василь Стефаник визначає твір, як студію, тобто художнє дослідження внутрішнього світу персонажа.
Тема — еміграційний рух галицьких селян кінця XIX — початку XX століття. Хлібороб Іван Дідух прощається з людьми, що мешкають поряд з ним, він від’їздить в Канаду.
Перехресні стежки
Москалі перевели цю поему на свій "язьік" як «Раздорожье», тобто, коли шляхи розходяться. Тоді як в оригіналі заголовок звучить як «Перехресні стежки». Це коли шляхи-доріжки, життєві стежини різних людей сходяться і розходяться протягом усього життя, перехрещуються. Саме цей сенс якнайкраще відповідає змісту роману. Але чи то по причині вбогості свого язьіка, а чи за немоги перекладача осягнути всі тонкощі варіацій мови, чи ще з якого злого умислу, але, як мінімум назву, тут вони спотворили, та й лихо з ними.
Украдене щастя
Героя твору Миколу уже не назвеш молодим, йому було близько 45 років. А ось його дружина, Ганна, так, була молодицею років 25-и. Так їх окреслив сам автор. До заміжжя Ганна любила Михайла Гурмана, котрий тепер став жандармом. Вони хотіли одружитися, але там був конфлікт з братами Анни і, коли Гурмана забрали в армію, брати позбулися Анни, залишивши собі належний їй посаг. Ганна думала, що її коханий загинув у Боснії. Так само думав і Микола. Так що він не крав їхнє щастя; якщо так можна сказати про щастя, то його вкрали злі брати Ганни.
Великі сподівання
Здебільшого мені подобається англійський класичний роман, ну там Бронте, Дж. Остен, трохи менше Уайльд тощо. Але з Діккенсом до цього роману поки не складалося. Не можу сказати, щоб на мене справили сильне враження його «Олівер Твіст» або «Різдвяні історії». А ось читаючи «Великі сподівання», я отримав багато задоволення, тепер подумую, може, почитати ще його «Коперфільда»...
Твердиня
Роман наповнений штампами, які вже мені зустрічалися у книгах, фільмах: на кшталт мегалітичної кладки, великих блоків чи списку дат катастроф та кількості їхніх жертв (автор навіть сам у тексті називає фільм, де весь сюжет закручений навколо такого списку). Деякі пасажі теж мені здаються підозрілими, але мені ліньки їх перевіряти. Автор не гидує чорнухою на зразок намотаних кишок або смакування лопання черепа від удару молота і бризок з мізків, сюди ж навіщось додається сцена з відвертою «полуничкою».
Холодний яр
Не можу сказати, що читати цей твір сподобалось. Не знаю як можуть подобатись описані, пережиті автором події. Читати було реально важко і читав довго, з перервами, але твір того вартий і більше того, він вартує найвищої оцінки. І також вартує подяки всім тим людям, завдяки яким роман не згинув і стало можливо прочитати його, взнати про ті події сучасному читачу. І я також вважаю, що цей твір варто вивчати якщо не в школі, то у вишах, або додавати як окреме завдання по вивченню історії України.
Аналіз твору «Лісова пісня» Леся Українка
Автор — Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач).
Дата створення — 1911-ий рік.
За літературним родом — драматичний твір.
За жанровим різновидом — драма-феєрія — у творі відбувається поєднання реального та фантастичного.
Притаманна наявність казкових образів-персонажів.
Художній напрям — модернізм (неоромантизм).
В «Лісовій пісні» оспівується краса природи Волинського краю. Саме Волинь — локація всіх подій у творі.
«Intermezzo» М. Коцюбинський: аналіз (паспорт твору)
«Intermezzo» («Інтермецо») — новела, розділена на одинадцять частин. Єднає ці епізоди митець, точніше, його образ. Він є безпосереднім учасником та оповідачем змальованих подій.
«Intermezzo» італійською мовою означає «перерва», також цим словом називають інструментальні твори вільної будови невеликого розміру.
Автор твору — Михайло Коцюбинський.
У творі є присвята. Примітно, що вона не адресована особі, чи подіям, як буває зазвичай. Присвята звучить так — Кононівським полям.
Дата створення — 1908 рік. Місто Чернігів.
«Меланхолійний вальс» аналіз (паспорт твору)
Назва «Valse melancolique»
Автор – Ольга Кобилянська
Дата створення — 1897 рік
За жанром — новела
Рід літератури — епос
Літературний напрям — модернізм, неоромантизм.
Тема — змалювання життєвого відрізку трьох жінок-інтелектуалів, думки та світовідчуття яких виходили за рамки сучасного для них формату середньостатистичних жіночих поглядів.
Ольга Кобилянська — Valse melancolique (Меланхолійний вальс) читати скорочено
Не можу слухати меланхолійну музику. Особливо ту, яка вабить танцювати граційним звучанням, тож зрікаюся її непомітно та виливаюся одним широким потічком журби! І я не здатна більше опиратися сумним настроям. Я обожнюю класичну музику. Навчилася я любові та розуміння її від однієї товаришки, яка сама має душу складену з тонів, бо сама є музикою. Гармонія була її одвічним пошуком.