You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Щось зі мною не так
Андрій Любка стверджує, що найкраще і найприємніше книжки читаються восени. Тож символічно, що свою читальну осінь я розпочала з його нової книжки «Щось зі мною не так», яка традиційно вийшла у видавництві Meridian Czernowitz . Це збірка коротких розповідей, есеїв, які автор писав впродовж двох карантинних років і напередодні війни здав до друку. Признаюся, більшість текстів були мені вже так чи інакше знайомі, бо читала їх в колонках інтернет видань чи інших публікаціях Андрія. Але нема нічого приємнішого, як читати все це вкупі, зібране в одній книжці.
Книга про Уну
Сьогодні я розповім вам про роман боснійського письменника Фарука Шехича «Книга про Уну», що вийшла у Видавництво "Астролябія" в перекладі Андрія Любки.
Володарка Понтиди
Моя сьогоднішня розповідь про роман Юрія Косача «Володарка Понтиди». З творчістю Юрія Косача я вже встигла познайомитись, адже зовсім недавно прочитала збірку його повістей і оповідань. Вона далася мені нелегко, але зовсім не відлякала. Навпаки, мені дуже захотілося прочитати великий фундаментальний твір Косача. Не знаю, чи то підготовка попередньою книжкою цьому посприяла, чи то справді дуже особливий твір, але «Володарка Понтиди» пішла мені, як мед. Вона читалася настільки легко і приємно, що я просто дивувалася.
Зельда
Книжка «Зельда», яка вийшла друком у Видавництві 21 - це дебютний переклад великомасштабного твору Юлії Любки (до цього Юлія перекладала з англійської дитячі книжки). Я дуже очікувала цю книжку ще з весни, коли дізналася про закінчення роботи над перекладом. Знаючи Юлин перфекціонізм, високий інтелект та вишуканий смак, я була впевнена, що переклад вийде якісний і «смачний». І очікування мене не підвели.
Останній хто помре
Троє підлітків опиняються в одній школі, адже жахлива трагедія зруйнувала життя кожного з них.
Сім’ю Тедді було вбито на борту власної яхти під час подорожі. Батьків Клер застрелили в автомобілі. Родина Віла загинула в авіатрощі. Кожен із цих дітей — єдиний, хто вцілів зі всієї родини. Але чи надовго?
Я в шоці
Я чекала будь-якої кінцівки, але не цієї.
Те, що дійсно неможливо передбачити, як би ти не намагався.
Це геніально, надто заплутано.
Жорстоке небо
Мабуть, серед активних українських читачів небагато є тих, які не прочитали жодної книжки Макса Кідрука. Але, як не дивно, я таки належу до цієї меншості. Вірніше належала. Бо станом на сьогодні в моєму арсеналі прочитаного є вже перша його книжка. І про неї, та й загалом про перше знайомство з автором, я вам сьогодні розповім.
Аеропорт
Після Кідрукового «Жорстокого неба» логічним продовженням читання про літаки та авіарух була книга Артура Гейлі «Аеропорт». Між цими двома книжками прослідковуються чіткі паралелі. Дія обидвох відбувається під час зимової сніжної бурі в аеропорту і в обидвох сюжетах присутня авіакатастрофа. А ще ці книжки пов’язує багато описів технічних процесів пов’язаних з літаками та аерорухом загалом. Можливо навіть саме роман Артура Гейлі надихнув Макса Кідрука на написання «Жорстокого неба». Але хіба лише надихнув, бо відмінностей у цих романах таки значно більше аніж подібностей.
По той бік війни
Вже вкотре переконуюсь, що моя книжкова інтуїція мене не підводить. Інколи, купуючи книжки в інтернет книгарнях, я можу кинути до кошика якусь книжку, про яку до того навіть не чула, бо відчуваю, що мені вона точно має сподобатись. Так було і з книжкою «По той бік війни», яку я примітила, роблячи періодичні закупи у Видавництві 21. Я навіть ім’я авторки Ірини Жураковської тоді вперше почула. Але сьогодні, перегорнувши останню сторінку, я пожалкувала хіба про те, що так довго відкладала її читання. Хоча і в цьому була певна перевага.
Англійський пацієнт
Сьогоднішня моя розповідь про роман канадського письменника Майкла Ондатже «Англійський пацієнт», який вийшов у Видавництві "КСД" в перекладі Єлени Даскал. Роман дуже відомий і розрекламований, він нагороджений Букерівською премією та найвищою літературною відзнакою Канади, а на обкладинці українського видання красується позначка «Найкраща книжка за 50 років». Окрім цього роман був екранізований і отримав аж дев’ять «Оскарів» від Американської кіноакадемії. Мабуть, все це вкупі й підштовхнуло мене купити у свій час цю книжку.
Вона була з Маріуполя
Свій читальний листопад я розпочала з книжки німецької письменниці Наташі Водін «Вона була з Маріуполя», яка кілька років тому вийшла у Видавництві 21 в перекладі Христини Назаркевич. Це автобіографічний роман. Хоча ні, це радше роман-спомин, роман-дослідження свого коріння і данина пам’яті своїй матері, яка пройшла дуже важкий життєвий шлях, покинувши цей світ зовсім молодою.