Произведение посвящено тому, что уже давно не вызывает удивления и адекватного возмущения у людей, тому, что считается нормой, хотя иногда и осуждается, и наказывается в силу вселенского лицемерия. Речь идет об убийстве!

Твір присвячений людині, яка як і багато інших змогла розгледіти несправедливість, що панує в світі. Однак на відміну від абсолютної більшості не змогла та не бажала миритися й уживатися з цим, а наважилась творити зміни. Людина із загостреним відчуттям справедливості та гуманності – саме так можна охарактеризувати героя даного твору й реальності, якого М. Горький назвав українським Робіном Гудом.

Дане есе являє собою спогади Фіцджеральда про його друга Рінга Ларднера - американткого письменника. Фіцджреальд шкодував, що його друг, залишив після себе художні твори, в яких не змогла вміститися вся сутність дорогій для нього людині. І мабуть цим есе, крім бажання віддати належне, він вирішив сказати світу, що не варто судити Рінга по його творам, так як їх автор був значно глибшим й багатним душею. А також висказав свій жаль стосовно того, що ті, хто його не знав, так і не пізнають його, а ті хто хнав, не зможуть з ним поспілкуватись через його творчість. 

«Велика гармонія» - збірка, яка розкриває гармонійний внутрішній світ її автора та дає підказки до гармонійного сприйняття навколишнього світу. Ця збірка – результат виховання поета, його світогляду, його таланту та людяності.

Читаючи дані вірші наче торкаєшся чогось близького і в той же час незнаного, чи скоріш, забутого. Цей контакт і справді веде до гармонії. Можливо такі твори слід частіше перечитувати, аби підтримувати гармонію в собі та в світі.