Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
#
Пропаща принцеса
«Пропаща принцеса» справляє враження класичного підліткового фентезі. Тут є дівчина з магічним даром, школа, сповнена таємниць, і загадковий поганий хлопець. Мона Кастен зосереджується переважно на описі дій, тоді як для внутрішнього світу персонажів, їхніх переживань і роздумів майже не залишається простору. Її стилю також бракує виразної образності — описам не вистачає глибини та емоційної насиченості. Магічний світ у романі радше виконує роль тла, ніж постає як повноцінна, багатошарова реальність.
Переможець завжди самотній
Пауло Коельйо, автор, якого звикли читати заради філософських притч і натхнення, цього разу занурює читача у світ глянцю, моди, грошей. Головний герой не може відпустити минуле. Його поїздка на Каннський кінофестиваль — справжнє полювання. На свою колишню. Історія розгортається серед яскравих декорацій — червоні доріжки, зірки, дизайнери, актори. Але чим більше глянцю навколо, тим сильніше відчувається внутрішній вакуум. Коельйо показує: за гламуром ховаються втома, самотність і страх бути непотрібним. Це не роман про вбивства. І не любовна драма.
Моторошна історія вбивці
Памʼятаю, як дочитала цей роман у поїзді Київ - Одеса далекого 2009 року. Дочитала і зраділа, бо страшенно мучилася. Найбільше - натуралістичним підходом автора, який так майстерно описував запахи, зокрема неприємні, що інколи виникало бажання піти до вбиральні. У цьому, власне, і полягає майстерність Зюскінда. Постмодерний підхід до зображення персонажів, акцент на еротизмі та сексуальності, відвертість в описі забороненого. Перед нами - геніальний парфумер та не менш геніальний убивця, який у пошуках запаху не гребує вбивством молоденьких дівчат.
Галерея пройдисвітів
«Галерея пройдисвітів» — це блискуча, іронічна подорож у закулісся арт-ринку. Автор колишній директор Sotheby’s, добре знає про що говорить. Тому в книзі немає пафосу, зате є стиль, іронія й точність. Гук показує, як митці, дилери, колекціонери і шахраї творили не лише історію мистецтва, а й його міф. Головна принада книги — її персонажі. Вони більше схожі на героїв великого роману. Але всі — реальні. Гук не романтизує арт-бізнес, але й не зводить його до суцільної корупції. Він тонко балансує між критикою і захопленням.
100 ідей, що змінили мистецтво
Ця книга веде крізь століття мистецтва, від печерних малюнків до сучасних інсталяцій. Майкл Бьорд зібрав 100 ідей, які на його думку змінили хід мистецтва. Він не просто фіксує факти, а показує, як народжуються відкриття. Автор пише ясно, без зайвого академізму. Його стиль лаконічний, проте глибокий. Кожна ідея розглядається з різних боків — історичного, культурного та естетичного. Бьорд пояснює складне просто, але не спрощує змісту. Це не підручник і не енциклопедія. Це компас для орієнтації в складному, захопливому світі образів та ідей.
Перманентна революція
«Перманентна революція» — не про мистецтво як прикрасу. Це про мистецтво як спосіб жити в країні, яка постійно переосмислює себе. Малевич, Бойчук, Ерде, Марчук, Савадов, Братков, Белянський, Животков, Хоменко — імена в книзі звучать не як довідка, а як голоси з великого хору, що співає про травми, свободу, втрати й віру. стиль авторки — це поєднання ясності та поезії, професіоналізму й особистої інтонації. Водночас авторка вміє залишати місце читачеві — щоб зробити власні висновки. Це книга про Україну, яку не завжди можна пояснити словами, але яку точно можна відчути через образ.
Бій з демоном
Це не просто три біографії. Це три психологічні портрети, три трагічні долі. Вони поєднані автором через один спільний мотив — "демона", що живе всередині кожного творця. Цвейг називає цих трьох одержимими. Але не в релігійному чи романтичному сенсі. Вони одержимі внутрішнім безпокоєм, "демоном", що вириває людину за межі її буденності, комфорту, спокою. Це внутрішній порив, що штовхає людину у творчість, у крайнощі, у безумство. Гельдерлін — поет, що прагнув до божественного ідеалу, але зламався під вагою власного бачення світу.
Феріде і Кямран
Моє дитинство припало на 1980-ті - початок 1990-х років. Це був час появи перших серіалів, зокрема зарубіжних. І якраз тоді по телевізору я вперше почула про Феріде і Кямрана. Ніяк не забуду дівчину, що сидить на дереві та їсть шоколад. Кямран, в якого вона була до нестями закохана, завжди приносив їй коробки з шоколадом, терпів її дотепи та насмішки, а сам був ввічливим і мовчазним. І як же змінилася ця весела дівчина впродовж розгортання дії, якою серйозною і глибокою вона врешті стала! Десь у віці 11 років я знайшла вдома книгу «Чаликушу» і вирішила її прочитати.
Греко-римські пари
Кожен, хто здобував освіту на історичному факультеті, читав «Порівняльні життєписи» Плутарха, хоча б скорочено. Інакше як вивчати історію стародавнього світу?! По суті, це наймасштабніше джерело часів античності, в якому представлено 23 пари біографій грецьких і римських діячів. Один видатний грек і один видатний римлянин поставлені в пари за відомим лише Плутархові критерієм. Однак студенти історичного не порівнювали на заняттях цих діячів, а ознайомлювалися із біографіями греків під час вивчення історії Греції та римлян під час вивчення історії Риму.