Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Весела наука
У цій книзі Ніцше перестає бути просто філософом — він стає поетом думки, алхіміком афоризму, жонглером істин. Тут немає довгих трактатів чи академічної сухості — лише вибухи, спалахи, несподівані повороти. «Весела наука» — назва гірка й іронічна. Весела — бо не плаче. Наука — бо шукає. Але шукає не абсолютів, а руху. Це наука сміливих. Бо ж у кожному афоризмі — як у краплі отрути — правда, яка може спалити старі переконання. Тут з’являється вперше одна з найпотужніших ніцшеанських ідей — «смерть Бога». Але Ніцше не святкує цю смерть, він не атеїст у звичному сенсі.
Так мовив Заратустра
«Так мовив Заратустра» Ніцше — це не роман у звичайному розумінні: це філософська поема-притча, розрізана на уривки, спалахи, афоризми й гіркі істини, промовлені до тих, хто готовий слухати. Ця книга — як вечірній вітер: холодний, несподіваний, очищаючий. Заратустра повертається з самітності, щоб поділитися новим словом: словом про смерть Бога, про надлюдину й волю до влади, про переоцінку моральних норм, про — що важливо — відповідальність, коли ти сам собі закон. Стиль Ніцше тут — як музика, що іноді дисонує, але саме дисонанс змушує серце битися швидше.
Зелене світло
У кожного з нас є дороги, якими ми йдемо — прямі, звивисті, запилені чи залиті сонцем. Меттью Макконахі у своїй книзі «Зелене світло» відкриває перед читачем не автобіографію в класичному розумінні, а мапу свого особистого шляху — сповненого шаленства, пошуку істини, поразок і блискавичних осяянь. Це не просто історія про хлопця з Техасу, який став лауреатом «Оскара». Це своєрідний маніфест життя без фальші.
Геніальний воротар
Мало хто знає про Юкі - відомого воротаря НХЛ, українського походження. Усе його обличчя було в шрамах, адже у 1960-ті роки хокеїсти не носили захисних масок і відбивали шайби всіма частинами тіла. Нерідко травмувалося обличчя, тож фраза про чотириста шрамів не є гіперболою - це констатація реальності.
Багряна літера
На грудях Гестер — багряна літера «А», вишита не тільки нитками, а й болем, соромом і пристрастю. Але Готорн робить із цієї літери щось більше — знак перетворення. І згодом це вже не клеймо ганьби, а доказ гідності, сили і... людяності. Гестер не бореться проти суспільства — вона мовчки перемагає його, живучи з честю навіть під вагою чужого осуду. Її гідність — як камінь у ріці: обтікається злими поглядами, але не змінює своєї форми. Якщо Гестер — героїня дії, то її коханий — герой безсилля. Священник, що приховує свій гріх, мучиться більше, ніж та, кого зневажають відкрито.
Король Лір
«Король Лір» — історія людини, яка втратила все, аби нарешті побачити світ без прикрас. Лір — не героїчний титановий правитель. Він слабкий, гордий, зворушливий у своїй вірі, що любов можна почути в лестощах. Його помилка — не лише в нерозважливості, а в небажанні слухати серце, яке мовчить. Найщиріша — Корделія — не хоче говорити порожніх слів. І мовчання стає її вироком. Як часто в житті ми караємо тих, хто говорить правду мовчки? Сестри Ґонеріль і Риган — уособлення лицемірства, отруйного блиску амбіцій і жорстокості.
«Тризна», «Художник», «Близнюки»
У свідомості більшості Тарас Шевченко — це передусім пророк, поет, творець «Кобзаря» і духовний стрижень української нації. Але за вогняними рядками поезії ховається ще одна грань митця — прозаїк, тонкий спостерігач людських душ, психолог і лірик без рими. Його прозові твори, зібрані у збірнику «Тризна», «Художник», «Близнюки». «Тризна». Цей ранній твір — швидше лірична елегія, ніж класична повість. Написаний під впливом втрати близького друга, «Тризна» — це не сюжет, а стан душі, що повільно опускається у глибини скорботи.
Єнні
«Єнні» роман, що випередив свій час. Він тонко резонує з творчістю Вірджинії Вулф, Симони де Бовуар. Хоча світову славу Сіґрід Унсет приніс епос «Крістіна, дочка Лавранса», ще до цієї саги вона опублікувала твір, який уже тоді засвідчив її талант. «Єнні» - історія молодої жінки, що намагається знайти себе та своє місце у світі. Вона тікає з рідної Норвегії до сонячного Риму, шукаючи натхнення, втечі від буржуазного оточення й... можливо, любові. Та натомість стикається з найглибшим екзистенційним розчаруванням.
Одного разу розбите серце
Що буде, коли дівчина з розбитим серцем укладе угоду з богом, що уміє розбивати їх ще гірше? Відповідь — казка. «Одного разу розбите серце» — це історія, де кожна сторінка дихає чарами. У центрі дівчина, яка вірить у казки, у справжнє кохання і в те, що долю можна переписати. Вона звертається за допомогою до одного з легендарних Безсмертних, небезпечного, чарівного і... абсолютно ненадійного. Їхній договір запускає низку подій, де кожне бажання має ціну, а кожна правда ховається за маскою. Ґарбер створює світ, схожий на вітраж зі скла та світла: тендітний, химерний, барвистий.
Пітер Пен
Світ, у якому зупинився час. Хлопчик, що вміє літати. Джеймс Метью Баррі створив романтичну й водночас тривожну казку про те, чого бояться і прагнуть усі: вічне дитинство. Пітер — не герой у традиційному розумінні. Він упертий, егоїстичний, дикий, як саме дитинство. Він — уособлення тієї частини душі, яка не хоче миритися з правилами, втратами, зростанням. Особливої чарівності твору додають образи інших персонажів: тендітна Венді, яка хоче бути матір’ю, але ще сама дитина; весела, ревнива фея Дзинь; і, звісно, Капітан Гак — антагоніст, який, насправді, ближчий до читача, ніж здається.