
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Книжечка в долоні
Видавництво «Фоліо» років з десять тому запровадило серію книг формату мікромініатюр. Ці книжечки легко вміщуються в долоні. Доволі оригінальна ідея, і в мене вдома одна з таких книжечок є. Читати подібні тексти доволі дотепно, а як подарунок - доволі оригінально. Що ж стосується цієї книжечки, то вона за обсягом є невеликою - це лише 128 сторінок вибраної поезії Павла Тичини, зокрема його «Сонячні кларнети». Зважаючи на те, що ранній Тичина писав великі за формою поезії, то одні «Гаї шумлять» займають з десяток сторінок такої книжечки. Тому самих поезій небагато.
Ялинка в пана
Це невеличке оповідання про річ, для нас тепер уже буденну - святкування Різдва і Нового року, коли в хаті стоїть прикрашена ялинка, подарунки, хлопавки та багато яскравих гірлянд. Остап Вишня пише про своє дитинство, коли його батько працював на пана, а пан якось вирішив зробити милість і запросив діточок до себе на ялинку в маєток, в суботу о сьомій вечора. Остап Вишня не драматизує, як це зробили б Коцюбинський чи Панас Мирний, не робить пана дияволом, а селян - жертвою. Ні, він прагне описати історію з гумором та дотепами.
Пан Коцький
У цій збірці казок представлено найвідоміші, де головними героями є тварини, зокрема «Пан Коцький», «Коза-Дереза», «Лисиця і Вовк». Дослідники літератури не дадуть мені збрехати, що це найдавніший шар казок, який свідчить про панування тотемізму в первісних людей, коли кожне племʼя мало певного звіра за символ і поклонялося йому. Тож кіт чи лисиця - то не просто тваринки, це представники якогось роду, що дружать чи ворогують між собою та ділять територію.
#
Вона йшла усміхнена…
Збірка творів відомого житомирського письменника Євгена Концевича, із чудовим вступним словом не менш відомого Романа Корогодського. Читати Концевича складно. Я б порівняла його новели з творами Винниченка: лаконічні, змістовні, емоційні, які беруть за живе. Концевич часто пише реченнями-абзацами. Одне речення - про емоцію, про внутрішній розрив. Головна героїня новели «Вона йшла усміхнена…» прямує на пошту. Йде, усміхаючись, і люди думають, що вона щаслива. Але це істерична посмішка. Її коханий Михайло помер.
#
Гаї шумлять
Ранній Тичина - ще навіть без натяку на «Трактор в полі», з його «Золотим гомоном», «О панно Інно!» та модерною поезією, і зрілий Тичина з поезією «Я утвєрждаюсь», що також є в цій збірці. Хоча більшість творів - то про природу, любов, історичну памʼять, з асонансами та алітераціями. Любовна лірика в Тичини є його візитівкою. Чи любить він панну Інну, чи її сестру? Однак це ще юне кохання, коли весь світ, здається, сповнений любові, коли ще не так важливо, кого любити, аби відчувати злет емоцій та швидке серцебиття.
#
Чого варта воля
Коцюбинський написав історію, яка сьогодні, в наші часи, б’є прямо в серце. Вона мені завжди була співзвучна з втечею з Шоушенка, лише в українських реаліях: замість тюрми - кріпацтво, а замість тунелю - безкінечні, холодні, страшні плавні. Остап і Соломія тікають не просто від пана, вони тікають до себе справжніх. Воля для них - це наркотик, це повітря і вони готові платити за неї будь-яку ціну. Навіть життям.

