Рецензії та відгуки на книгу

Ну почну з того, що книга «Четверте крило» дуже-дуже-дуже популярна! Такий ажіотаж був навколо неї, що я просто не могла пройти повз. Дуже хотіла прочитати, і коли нарешті зі мною поділились примірником  одразу взялась за читання… але, на жаль, отримала розчарування. (Це виключно моя думка, бо я не люблю 18++++ хтиві книги.)

Уявіть собі старий, запорошений лондонський будинок, де пахне старовиною і дощем. І раптом, крізь хутряні шуби звичайної шафи, ви робите крок назустріч хрусткому снігу та ліхтарю, що самотньо світить посеред зимового лісу. Клайв Стейплз Льюїс подарував усім нам геніальну втіху: диво завжди поруч, воно ховається за сірою буденністю, варто лише зберегти здатність у нього вірити.

Колись я вважала, що по справжньому красивими можуть бути лише римовані вірші і думала, що усе життя писатиму лише їх та прочитавши цю книгу я зрозуміла, що помилялася..

Ця книга містить велібри і кожен з них по своєму унікальний і має ритм. Більшість із них про море а це тому, що море для авторки є спогадом а не просто водоймою чи курортом . 

Ось тепер я точно знаю, який екшн неодмінно маю переглянути. Це наш «Довбуш». Придбала цю книжечку ще у травні за акцією в КСД, довго не хотіла читати (що такого можна написати про Довбуша?), а потім сусід-військовий попросив дати йому якихось патріотичних книжок для їхнього клубу, тож я вирішила, що неодмінно прочитаю «Довбуша», а потім віддам до бібліотеки - нехай теж читають та отримують задоволення. Якби мені було років 15, то раділа б, звісно, більше, бо читала на одному диханні. Із таким азартом я востаннє читала «Серця трьох» Джека Лондона. Сюжет занурює з головою.