You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Перехресні стежки
Я би виділив такі ідеї твору і поставив би у такій послідовності.
1. “Стрічаються перехресні стежки на широкім степу та й знов розбігаються!”.
Тобто як зустрічаються люди один з одним, так люди зустрічаються і з результатами своїх рішень та дій. Мова йде про відповідальність за свої слова та вчинки, що сказані чи зроблені не залишаються в тому проміжку часу, коли “народились”, а завсіди переслідують свого “батька” та перетинають йому час від часу дорогу.
2. Примат загальнолюдського блага над особистим.
Відгук на книгу: Солодка Даруся
"- Боже-Боже… яке страшне якесь прокляття було на цій сім'ї і ніхто не знає, яке, свахо…
- То не прокляття. То час такий був".
Дана книга Матіос – це трагічна історія однієї із багатьох сімей часу існування Міністрества державної безпеки СРСР й далі. Німота сироти - страшний крик, котрий почує лише той, хто знає історію її життя. А історія та, схована під обкладинкою даної книги.
Читаючи твір сучасника, я ще ніколи не був таким впевненим, як зараз, в тому, що цей твір стане колись класикою.
Дух Генія
Це Ти сто літ показував мету і шлях
стовпом вогнистим,
ми виросли у спадщині Твоїй, як в сяйві сонця листя,
у куряві воєн, у мряці буднів час Тебе не зрушив.
Твоє наймення мов молитву кладемо на стяг,
бо знаємо, що мов тавро понесемо в життя
печать Твоїх палючих слів, що пропекла до
дна нам душі.
Богдан-Ігор Антонич. Шевченко
Про держморди
Питання внутрішніх взаємин працівників держаної служби розкрито. Розкрито чесно, колоритно, брутально, саркастично, сатирично.
Якщо ви надто консервативні – не читайте це. Якщо вам не виповнилось шістнадцяти – не читайте це. Якщо ви позитивні та доброзичливі – також не читайте це. Якщо ви ненавидите людей та все навкруги вас у сірому кольорі або ви зібрались влаштовувались на державну службу – обов’язково прочитайте це! Тільки якщо вже почали читати – краще не кидайте. Ось вам моя порада.
Відгук на книгу: Мальчик у Христа на елке
Достоевский подвесил меня, как читателя, над пропастью! Пропастью, которая разделяет людей, широко раздвинувшись меж ними. Пропасть, что заключается в богатстве и мыслях.
И вот, подвесив читателя над этой пропастью, дал хорошенько присмотреться, как бы ни больно это было.
Потеря авторитета
Все описано так, что хочется верить. Кажется, что все как в сказке: просто и понятно. А случайная встреча бедной девушки, избранницы главного героя с императрицей в самый сложный и нужный для этого момент совсем напомнил мне про встречу другой несчастной с феей. Вот только карета, в которой она покидала свою благодетельницу, была не из тыквы.
Но я не мог пропустить мимо тот факт, что пред читателем автор развернул лишь драму поверхностную. Автор решил дать нам проникнуться судьбой некоторых людей, но абсолютно не обмолвился о судьбе целых народов.
Перезавантаження сприйняття
"Що сталося б із нами, якби ми збагнули все, що відбувається на фронті!".
А сталося б те, що на довгий час, увесь світ замовк, відсторонився б від усього, заціпенів…
А потім… потім з’явилася б надія на краще майбутнє.
Вже не прийшлося б спостерігати за неподобством, що коїться на День перемоги та проявляється у радісних вигуках, щирих усмішках. Хіба так радіють, згадуючи якусь трагедію, навіть меншого масштабу: автомобільну чи авіакатастрофу?! Годі й казати про таку страшну трагедію, яка в пам’яті та на вустах цих вдоволених облич. Це, щонайменше, нечемно.
Відгук на книгу: Братья Карамазовы
Мощный, громкий призыв помнить о нравственности. Призыв, в котором Достоевский в полной мере раскрыл свой многогранный талант писателя и знатока человеческой души, благодаря чему этот призыв не заглох, а прорвался сквозь многие годы.
Да, есть к чему придраться, всегда найдется, но все же суть произведения, великая мысль покрывает все, сравнимо с нею, несущественное.
Рідкісний Гість
Дана книга – добірка художніх творів видатного українського вченого-історика, політичного діяча і письменника Михайла Сергійовича Грушевського. Твори, зібрані під цією обкладинкою вражають своєю глибиною, правдивістю, масштабністю та різноманітністю.
Цю книгу я знайшов, коли копирсався у бібліотеці своїх батьків і тоді я й не міг подумати, що натрапив на такий скарб!
Коротенько про кожний твір.
Відгук на книгу: Тіні забутих предків
Це майже енциклопедія! Коцюбинський так багато вмістив карпатського в даний твір, що дочитавши я відчув, що тепер знаю, що таке Карпати. Тут є все: описи природи, звичаї й дрібніші деталі побуту місцевого населення та навіть карпатська міфологія. А діалоги складають особливу цінність, адже наче особисто знайомлять з місцевими.
Коцюбинський відкрив для мене новий, наче відокремлений, абсолютно самодостатній світ – світ Карпат. Щоправда, мені прийшлося частенько звертатися до словника, однак це навіть додало якоїсь пікантності.