Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Гості
Оповідання Євгена Концевича «Гості» про взаємини батьків і дітей, про місто і село, про повагу до старості і гонитву за крутизною. Мокрина хвастається своєю крутою щелепою, вона може тепер і насіння, і горіхи їсти. Крута робота зубного техніка з міста. Як я зрозуміла, в Мокрини немає сімʼї, тож її єдина радість - то зуби. І сусід Ригор, в якого зуби вже гнилі та страшненькі, хоч він і молодший од Мокрини. Він щасливий, бо має син з невісткою та дітьми заїхати на «Волзі», побути з місяць, а потім поїдуть на машині в Крим на відпочинок. До речі, оповідання написано 1965 року.
#
Темний бік будинку
Яра,що росла у родині домовика і хоч була не така, як її близькі, жила щасливим життям та одного разу її зацікавило хто вона і Яра почала вести розслідування у якому їй допомагали друзі. Дізнавшись, що вона насправді є нічницею і про своє минуле Яра далі допомагала своїм прийомним батькам, знайшла дім для брата аби той нарешті виріс і також змогла знайти сімейна щастя.
"Темний бік будинку" - це інтригуюча книга, що розкриває для нас свій дивовижний та містичний світ.
Історія Яри нас навчає, що неважливо ким ми є, а важливо, що ми робимо, для кого і з якою метою.
#
#
#
#
Антологія класики
У другому томі антології знаходимо твори як знайомих авторів (Леонід Глібов, Іван Франко, Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний), так і не знайомих чи не дуже розкручених, як Ганна Барвінок чи Олекса Стороженко. Тут і вічні «Каменярі», і «Хмари», і «Кайдашева сімʼя», і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Твори різного спрямування, різних жанрів і форм. Тут і письменники Наддніпрянщини, і Західної України. Але література кінця 18 - 19 століття в основному доволі жорстко описувала тогочасні реалії.
Його повезли в синій-синій «Волзі»
Євген Концевич для мене - це радянський Винниченко-шістдесятник. Він теж свого роду бунтар і пише про радянську дійсність негатив. Принаймні всі оповідання автора, які я досі читала, засуджують характерні для радянської доби явища дефіциту, бездуховності, стереотипності мислення. Чергове оповідання «Його повезли в синій-синій «Волзі» про конфлікт міста і села, батьків і дітей, моди і традицій, мови і «язика», порядності і бездуховності.
Чи технології полегшать нам життя?
«Не мій дім» це психологічна драма з елементами наукової фантастики, дії якої відбуваються в Києві незабаром, де надсучасні технології заполонять побут та життя!
Книга глибока та насичена про токсичні стосунки, пошук себе, вплив технологій на наше життя, травми дитинства та розлади психіки. У Книзі піднімається питання про стосунки та прийняття себе, показує, як партнер може маніпулювати впевненістю іншої людини, роблячи її залежною та безпорадною. Фінал неочікуваний, що потішило.
Книжечка в долоні
Видавництво «Фоліо» років з десять тому запровадило серію книг формату мікромініатюр. Ці книжечки легко вміщуються в долоні. Доволі оригінальна ідея, і в мене вдома одна з таких книжечок є. Читати подібні тексти доволі дотепно, а як подарунок - доволі оригінально. Що ж стосується цієї книжечки, то вона за обсягом є невеликою - це лише 128 сторінок вибраної поезії Павла Тичини, зокрема його «Сонячні кларнети». Зважаючи на те, що ранній Тичина писав великі за формою поезії, то одні «Гаї шумлять» займають з десяток сторінок такої книжечки. Тому самих поезій небагато.