You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
"Колгосп тварин" - відмінна алегорія на радянський час.
"Колгосп тварин" Джорджа Орвела — це алегорична новела, яка майстерно відображає політичні реалії свого часу, зокрема події, що призвели до встановлення радянського режиму. У книзі тварини на фермі вирішують повстати проти своїх господарів і створити суспільство, в якому всі будуть рівними. Проте з часом ідеали рівності поступово спотворюються, і влада зосереджується в руках свиней, які стають новими тиранами.
Відгук на книгу: Таємниця старого Лами
Цю книгу буквально проковтнула за один вечір. Таке відчуття, ніби подивилася хороший пригодницький фільм з цікавими фактами, історичною та детективною лініями.
Книжка інтерактивна. Багато QR-кодів, скануючи які можна дізнатися ще більше пізнавальної інформації. Є красиві ілюстації.
При чому це історія не вигадана. Автор описує свої пригоди, які він переживав в дитинстві, коли навчався у школі при буддійському храмі. Було надзвичайно цікаво, легко, захопливо і пізнавально!
Історія кохання на межі видмого та невидимого світів
♡Ця містична історія, пересипана зернятками смаженої кави, прадавнімм віруваннями і поліськими легендами, розгортається у Львові. Саме там, у затишній кімнаті з полотнами на мольбертах, мешкає дев'ятнадцятирічна Аліна
Вона – книголюбка й художниця з кислотно-зеленим волоссям. Саме про дівчину близька їй людина колись скаже наступне:
Неймовірно тепла, ніжна, весела та життєва книга!
«….родина. Бо коли, твоя серце заходить, це, як виявилося, єдиний важливий на небі пейзаж»
Неймовірно тепла, ніжна, весела та життєва книга!!! Отримала масу задоволення від неї!
А які тут колоритні героя – смак! Дуже раджу хто ще не читав!
Сталевий відтінок трагедії в урочищі Саліна в книзі Юлії Черніньки
"– Галю, як із цим жити – нарешті заговорив.
– З чим, любий?
– Як із цим жити? – повторив він. – Усі ці дні я ховався в лісі. Шукав Стефу. Галю, я таке бачив...
– Розкажи, поділися. Тобі стане легше...
Петро повернув до жінки обличчя й довго дивився на неї прозоро-сірими очима.
– Там у костелі крові по кісточки. Усе в крові. І в лісі також. Там таке...
– Постарайся забути, – прошепотіла Галя.
– Там у костелі...Там отця Степана розіп'яли...Як Христа...", – уривок із книги Юлії Черніньки "Спадок на кістках"
Відгук на книгу “Анфілада” Олени Демір
"Крізь густий морок в голові вирізняю нове відчуття – мені є куди йти і заради чого жити...", – слова, якими завершується книга "Анфілада" Олени Демір.
Відгук на книгу: Моцарт 2.0. Книга 1
Це інтерактивна книжка. Дуже цікава та лега фантастична історія, в яку поринаєш з головою.
В книзі наведено багато цікавих історичних фактів про життя великого композитора Вольфганга Амадея Моцарта. А за допомогою QR-кодів можна дізнатися ще більше, а також послухати його музичні шедеври.
Книга досить об'ємна, але читається дуже легко і швидко, а ще там багато крутезних малюнків.
Відгук на книгу: Спадок на кістках
У цій книжці авторка зуміла вдало поєднати детективну лінію, містичну, любовну та історичну. Читається просто на одному подиху. Цікава та захоплююча історія, від якої не можна відірватися аж до останньої сторінки.
Книга однозначно варта уваги. Тут розповідається про жахливі події, які переживали українці 1941 року. Це минуле тісно пререплетене з теперішнім часом. Хто і як має спокутувати давні гріхи?...
Томас Манн "Смерть у Венеції" та інші новели
Кожна новела Томаса Манна - це роздуми про те що зостається, коли найкраща пора життя вже позаду, про те, які духовні цінності залишає людина після себе.. Тут не знайдеш сюжету як такого, бо коли у руках книга майстра тонкої інтелектуальної прози Томаса Манна, то це про духовне наповнення. Про філософію творчості, про духовність, про стриманість та шаленство, про божевільну одержимість, і багато про природу краси.
Маріо Варгас Льйоса "Свято цапа"
"Мені байдуже якою назвою звучатиме вулиця, мені важливіше, аби вона була у належному стані" - почула краєм вуха розмову жінок, що обурювалися на пропозицію місцевої влади політикою декомунізації і перейменуванням топонімів.
Домінікана ніколи не була комуністичною державою, але стан вулиць та будинків, добротно побудованих за правління Трухільйо ще досі у належному стані. Тоді вони й називалися на честь всіх родичів трухільїстів.