Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Хто вона, княгиня Ольга?
Одне з небагатьох ґрунтовних досліджень від професіонального історика-медієвіста Володимира Рички, присвячене постаті найвідомішої української правительки - княгині Ольги. Це ціла монографія. У твердій палітурці, на білому папері, із чорно-білими ілюстраціями, широкі береги та великий шрифт.
Економіка Першої світової
Перед нами доволі велика за обсягом книга, присвячена Першій світовій війні. Однак читач може бути розчарований, адже в традиційній схемі вивчення війни в українській школі (середній чи вищій) Перша світова обовʼязково включає розгляд політичного життя в Наддніпрянщині та Західній Україні, політичні блоки, хід бойових дій, трохи про економічне життя. А потім події обриваються Українською революцією 1917 року та побіжно згадують Брестський мир 1918 року.
Книга для вчителя
Є такі ситуації, коли вчителеві історії треба продемонструвати на уроках біографію того чи іншого діяча, аби зробити предмет більш цікавим для школярів і оживити його. Тому розповіді про гетьманів є дуже влучною формою подання матеріалу. Цю книгу я вперше побачила на полицях в ті часи, коли інтернет ще не був дуже поширеним, а довіряти Вікіпедії не хотілося. Тож я охоче придбала її й активно використовувала на уроках історії України. Перед нами невеликі, але насичені значним фактичним матеріалом біографії найвідоміших українських гетьманів.
Безмежне кохання
Одним з творів цієї збірки є повість «Суламіф», в якій йдеться не про сучасність. Як це не дивно, але головним героєм є відомий нам цар Соломон. Людина розумна і заможна, що має дружин та коханок. Чого ще можна забажати? Кохання. 45-річний правитель бачить у винограднику 13-річну Суламіф і втрачає розум від кохання. Поки що він не каже їй про свою могутність, однак прагне кохатися з нею якомога частіше. Коли ж немає можливості приховувати своє походження, цар забирає дівчину до себе у палац і тиждень насолоджується нею.
Поліське кохання
Колись Житомир пишався тим, що Олександр Купрін певний час перебував у місті. Дехто з краєзнавців стверджував, що повість «Олеся» писалася в наших, поліських, краях. Тим не менш, дія (за текстом) відбувається на Поліссі, в одному з сіл, де ліси сповнені чарівності та магії. Головний герой Іван Тимофійович змушений перебувати тут півроку. І ось доля зводить його з місцевою «відьмою» дівчиною Олесею, що живе в лісі зі своєю бабусею. Ставлення місцевих до цієї пари негативне, їх періодично обвинувачують у поганій погоді та неврожаї.
Чи є у світі справжнє кохання?
Олександр Купрін часто пише про кохання, про нерозділене кохання, про справжнє кохання. І часто в його повістях та оповіданнях фінал є трагічним. Не винятком став «Гранатовий браслет». Головна героїня - княгиня Віра Шеїна, одружена жінка, час від часу отримує від анонімного залицяльника подарунки. Цього разу, у день своїх іменин, надійшов гранатовий браслет.
Оригінально
До цієї книги в мене особливе ставлення. Для мене вона важлива, бо це ще одне видання західного музеєзнавця, українською мовою, високої якості (з точки зору оформлення та друку), з цікавим підходом до подання інформації. Автор книги є митцем, нетрадиційної орієнтації, тож спокійно може вважати себе то жінкою, то чоловіком, а це важливо, бо деякі пасажі у книзі незрозумілі, якщо їх розглядати обʼєктивно. Про що ця книга? Про художні музеї і галереї, які автор пропагує та шанує. Він дає свої поради, як поводи себе в цих закладах, чим вони можуть нас привабити.
Неперевершена книга
А ось ця книга не може залишити нікого байдужим. По-перше, чудова поліграфія. Білий папір, яскраві ілюстрації, тверда палітурка. Чудовий подарунок для шанувальників мистецтва. По-друге, цікавою є ідея книги. Це абетка художніх творів, що знаходяться в музеї. На кожну літеру є конкретний експонат. Зауважу, що підібрано експонати зі смаком, без ознак еротизму чи невігластва, як можна спостерігати в деяких інших книгах. Візьміть хоча б зображення на обкладинці. Який чудовий малюнок, яка гра кольорів! Та і у Музеї Ханенків апріорі не може бути поганих експонатів.