Рецензії та відгуки на книги користувача

You are here

Рецензії та відгуки на книги користувача

Зображення користувача marusya84.
Активність 9499
Рецензії/Відгуки 501/341   Цитати
220
  Хочу прочитати 
505
 Прочитані книги 
907

Нагороди

1 місце - липень 20251 місце - серпень 20252 місце - вересень 20252 місце - жовтень 2025грудень 2025листопад 2025перемога - січень 2026



0
Нема оцінок

Життя - це система?

Це оповідання викликало в мене дві протилежні емоції. Перша - позитивна. Мені дуже сподобався головний герой, хлопчик Олесь. Він слухається маму, любить природу, відмінно навчається. Однак йде проти системи. Його любов до прекрасного каже йому чинити так, як він хоче: малювати не горщика, а дятла; не погоджуватися із вчителькою та блукати лісом; думати лише про себе та фантазувати. Здавалось би, чудово! Ну, не хоче дитя малювати горщика, чого вчителька причепилася? Він же намалював досконалого дятла! Постав йому відмінно, хай розвиває свої творчі здібності.

вподобати
1 користувач вподобав.
3
Середня: 3 (1 оцінок)

Чарівне горнятко

Дійсно, для малечі можуть бути незрозумілими слова з цієї казки, адже є діалектизмами, що вживаються у Західній Україні, зокрема леґінь - то молодий хлопець. Та й імʼя чоловіка - Ольдеквіт - геть не звучить по-нашому. На жаль, я не вивчала походження цієї казки, але, напевно, то казка з Косівщини, бо на початку історії згадується цей край. Загалом казка мені нагадала братів Грімм та західну традицію, зокрема Ольдеквіт жив у замку. Треба подумати, в яких відомих українських казках згадується замок. Звідкись зʼявляється у замку бабуся, яка дає поради Василинці. Хто є ця бабуся? Чарівниця?

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Щастя народжуюсь у парі

Це доволі магічна книжечка невідомого автора. Це псевдо одного з українських науковців, кандидата наук з держуправління, що за фахом є хіміком та вже пенсійного віку. Але хто він - не знаю. Однак перед нами дійсно мислитель, що у формі віршів у прозі а ла байок доносить думки про сутність існування. Головна думка розмислів - протистояння Весни і Осені. Це нібито дві протилежності, які ніяк не можуть поєднатися. Весна - час любові та цвітіння, Осінь - синонім самотності. В останньому розділі автор міркує, що таке щастя.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Мамо!

Новела Євгена Концевича «Чому вона мовчить» не може не змусити розплакатися. Сьогодні прочитала її втретє, і втретє плакала. Це невеличкий твір про усвідомлення маленьким хлопчиком Павликом смерті його матері. Спершу Павлик радіє, бо в його хаті так багато людей, всі дають йому гостинців, навіть шоколад, який він так любить. Люди гладять Павлика по голівці і співчувають йому, проте старші брат з сестрою чомусь не хочуть гостинців і плачуть. Батько чомусь плаче, хоча раніше такого ніколи не було. І от коли мама мовчить, коли її кидають до ями, лише тоді Павлик розуміє, що мами більше немає.

вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (2 оцінок)

Одна з легенд про Кармелюка

Повість (казка) Марка Вовчка є художнім твором, тому образ славного месника подано з історичною похибкою. Якщо почитати біографію Кармелюка, то він декілька разів утікав із Сибіру і загинув через зраду. Однак Марко Вовчок у своїй повісті (у деяких джерелах її названо казкою) у формі легенди подає свою історію Кармелюка, в якій на перший план ставить навіть не його робінгудство, а кохання до дружини та дочки. Оповідь ведеться дійсно так, нібито це казочка. Або легенда. Тож Кармелюк ідеалізований та позитивний.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Казки для найменших

Чудове видання для дітлахів, які навчаються читати по складах. Українські народні казки («Кабан під дубом», «Ворона і Рак», «Ласий Пес», «Дві Мишки» та інші), до речі, не дуже відомі, проте невеликі за обсягом, це дійсно десь одна або дві сторінки на кожну казочку. Так легше вчитися читати, коли текст невеликий. Й неймовірні ілюстрації, що створюють яскраве тло. Що ж до казок, то вони більше схожі на байки, зокрема «Кабан під дубом». Кабан риє яму під дубом, просто так.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Читанка для початкових класів

Дехто може подумати, що в цій книзі зібрано поезії з «Кобзаря» Тараса Шевченка. Але це не зовсім так. Шевченкові вірші тут є, але менше ніж з десяток. Все інше - то поезія і проза для діточок з початкової школи. Знаходимо тут і вірші Лесі України, і Якова Щоголева, і твори Івана Франка, є і Микола Вінграновський, і Дмитро Павличко, і Василь Симоненко, і чудові короткі оповідання Василя Сухомлинського. Цілі блоки про Україну, рідний край, рідну мову, про наші традиції, про столицю Київ; є й казки народів світу.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Вмерло кохання і жасмини

Микола Бажан, напевно, більш відомий, як перекладач. Але в цій мікрокнизі він постав переді мною як людина, як лірик, як тонка особистість. Його рання лірика (а у збірці вміщено також його твори гімназійного періоду), звісно, не без хиб: є питання й до ритму, й до рими, але вона щира і дещо наївна. Взяти хоча б його вірш «Хай море зрадливе хвилює». Це дійсно патріотична поезія. Автор не просто закликає любити Україну, він вимагає боротися за неї, попри хвилі, попри інші перепони. Інакше ж не вибороти незалежності. Тож попри хвилі моря, корабель пливе і продовжує боротьбу.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Гусенятко

Навіть і не знаю, що мені нагадало це оповідання про гусенятко. Напевно, «Бембі». Тому я плакала, коли читала, бо не люблю творів про тварин, в яким їм завдають болю. Вінграновський більш відомий як поет, однак у жанрі прози він перевершив мої очікування. Це оповідання про сімейні цінності, про те, що батьки турбуються про своїх дітей, навіть якщо для цього слід ризикнути власним життям. Гусенятко народилося невчасно - восени, коли його брати і сестри - навесні. Воно не знає азів виживання, тому нездатне полетіти з батьками у вирій.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Йдучи вулицею

Збірка новел та етюдів Євгена Концевича про звичайних людей та їхнє повсякдення. Частина творів нагадала мені за стилем імпресіонізм Коцюбинського, принаймні в новелі «Груша», що відкриває книжечку. Про що ця новела? Про грушу, яка простояла вік і впала. Всередині вже висохла, тож із неї нічого не вирізьбиш, лише на дрова хіба що піде. Хто посадив дерево? Дід чи прадід? Роздуми про дерево супроводжуються реплікою про єдиного сина Тимка. Наприкінці новели ми дізнаємося, що його вбили фашисти.

вподобати
0 користувачів вподобало.