Рецензії та відгуки на книги користувача

You are here

Рецензії та відгуки на книги користувача

Зображення користувача Сергій Іщенко.
Активність 5575
Рецензії/Відгуки 481/60   Цитати
43
  Хочу прочитати 
61
 Прочитані книги 
138

Нагороди

березень 2026квітень 2026лютий 2026перемога - січень 2026



5
Середня: 5 (2 оцінок)

Про любов, як найвищу форму аскези

Це найтонша і найпрозоріша новела в нашій літературі. Читати «Три зозулі з поклоном» - це як дихати розрідженим повітрям на вершині гори: спочатку паморочиться голова від висоти почуттів, а потім настає абсолютна ясність. Тютюнник написав не про «любовний трикутник» (це вульгарне визначення тут не працює). Він написав про любов як найвищу форму аскези.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (2 оцінок)

СХЕМА

Це вам і п’єса і фактично перший український стендап, який розтягнули на три дії. Якщо ви думаєте, що Квітка-Основ’яненко писав про кохання Олексія та Уляни, то ви помиляєтеся. Це нудно. Він писав про те, що ідіотизм - це вічна валюта, а Стецько - це наш національний антигерой, якого ми любимо більше, ніж усіх романтичних красенів разом узятих.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
«Часове серце» Наталії Щерби - це не просто фентезі, це літературна чашка гарячого шоколаду з корицею, яку ти п’єш, сидячи на підвіконні, поки за вікном падає лапатий сніг. Відкривати цю книгу - це як повертатися додому після довгої і холодної подорожі. Ми звикли, що у світі «Часодіїв» час - це зброя, це політика, це складні ефери і небезпечні ігри. Але тут Щерба робить диво: вона перетворює Час на найніжнішу матерію у світі - на Любов. Це напрочуд тепла історія.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)

Хто не був на полюванні, той не знає, як пахне життя

Перед вами інструкція для чоловіків, як легально втекти з дому від жінки, дітей і роботи, взяти рушницю (яка стріляє раз на рік, і то в бік Місяця) і поїхати годувати комарів у очерет.

вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (2 оцінок)
Леся Українка зробила те, чого не зміг ніхто в європейській літературі: вона показала Дон Жуана не як хижака, а як жертву власних амбіцій. Справжній диявол тут - Донна Анна. Це вона холоднокровно конвертує пристрасть у статус «першої леді». Та й найстрашніший момент - не поява привида, а мить, коли Жуан одягає плащ Командора. Він думає, що це трофей переможця, мантія короля. Насправді ж - це гамівна сорочка системи. Геній Лесі в тому, що вона вивела жорстку формулу: щойно ти починаєш грати за правилами «камінних господарів»: бюрократії, статусу, диктату, ти сам кам’янієш.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Інтимність, яка обеззброює

Це книга-сповідь, яку фізично важко віддати назад бібліотекарю. Коли береш «Мадонну перехресть» до рук, з’являється дивне, майже гріховне бажання привласнити її: сказати, що загубив, заплатити штраф, вигадати що завгодно, аби залишити її на своїй полиці. Чому? Бо це не література для публічного читання. Це як знайти чужий, але до болю рідний родинний альбом, де кожне фото підписане рукою твоєї мами.

вподобати
1 користувач вподобав.
4.75
Середня: 4.8 (4 оцінок)

Анатомія громадської думки

Отож, перед нами роман-судова драма  про те, як натовп намагається судити генія за законами побутової логіки. Саме тому, перше, що вражає - це сам суд. Це ж чистий прообраз сучасного цькування (щоправда наразі це відбувається в Фейсбуці чи інших соц-мережах). Полтавці зібралися не шукати правду, вони прийшли за видовищем. Їм байдуже на Марусю, їм хочеться крові, пліток і відчуття власної праведності на тлі чужого гріха.

вподобати
2 користувачів вподобало.
3.583335
Середня: 3.6 (12 оцінок)

Медична карта нашого світу

«Записки українського самашедшого» - медична карта нашого часу. Коли книга вийшла, всі говорили про політику, про Кучму, про Майдан. Але сьогодні я читаю це і бачу зовсім інше: це перший в історії посібник із думскролінгу, написаний ще до того, як ми всі підсіли на голку телеграм-каналів.

вподобати
3 користувачів вподобало.
3.5
Середня: 3.5 (4 оцінок)

Екосистема харківських підвалів

А ви в курсі, що Сергій Жадан зробив неможливе? Він взяв Харків - місто заводів, ринків і похмурих під'їздів - і переконав нас, що це, бляха, стародавній Вавилон. Що місцеві гопники - це напівбоги, а тьотки з базару - це шумерські жриці любові. До того ж, виявляється, Месопотамія - це не в Іраці, а десь в межиріччі Лопані та Харкова.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
Ця книга - не просто збірка віршів, це оголений нерв нашої літератури. Тримати її в руках - це як торкатися дротів під напругою, де замість струму тече чиста, дистильована пристрасть. «Так ніхто не кохав» це не просто рядок із Сосюри, це наш національний код. Ми звикли вивчати українську історію через війни та трагедії, а ця антологія пропонує поглянути на неї через кардіограму серця. Бо попри всі темні часи, ми залишалися нацією, яка вміє любити шалено, ніжно і всупереч усьому. Тут зібрано голоси різних епох, але вони звучать як єдиний хор.
вподобати
1 користувач вподобав.