Книжка, про яку я сьогодні хочу розповісти, дуже особлива і незвична. Я вже й не памʼятаю чи доводилось мені щось подібне коли-небудь читати. Називається вона «Високі Гори Португалії», а написав її канадець Янн Мартель. Кілька років тому вона вийшла у Видавництво Старого Лева в перфектному перекладі Віктора Морозова. Янн Мартель відомий більшості читачів, як автор роману «Життя Пі», за яку він отримав Букерівську премію. До слова, ця книжка теж є в моїй бібліотеці, але вийшло так, що почала я своє знайомство з творчістю Мартеля з іншої книжки, не такої відомої, але дуже оригінальної.

Нещодавно я розповідала вам про роман Кетрін Райдер «Поцілунок у Нью-Йорку», а сьогодні розповім про його брата-близнюка - «Поцілунок у Парижі». Як ви вже здогадуєтесь, обидві книжки вийшли у Видавництво Старого Лева та перекладені Євгенією Кузнєцовою, а ще у них дуже схожий дизайн обкладинки. Тож зовні книжки подібні між собою, як дві краплі води. Але не тільки зовні. Бо хоч дія другого роману відбувається вже на Європейському континенті і головні герої зовсім інші, але стиль та структура побудови твору абсолютно збережені.

Моя наступна книжка з різдвяного циклу дуже вирізняється поміж попередньо прочитаних. Це не дивовижна казка, не солодка мелодрама і не розповідь про різдвяні традиції. Хоча елементи всього перерахованого в ній теж якоюсь мірою присутні. Це історія, яка сталася у Норвегії напередодні Різдва 2019-го року. Написала її норвезька письменниця Ґюдрун Скреттінг, а в Україні вона вийшла завдяки перекладачці Наталі Іліщук та Видавництво Старого Лева. Книга називається «Три чоловіки для Вільми».

Моєю наступною цьогорічною новорічно-різдвяною книжкою став роман Меґґі Нокс «Обмін на Різдво» від видавництва Книголав в чудовому перекладі Христини Радченко. Його сюжет охоплює всього дванадцять днів, що передували Різдву, але за ці дванадцять днів життя багатьох людей змогло змінитися кардинально.