You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні» читати скорочено. Частина IV
XXIII
Невзначай свої
Сталося це вже восени. Чіпка був у гарному гуморі цілий день: він співав, пораючись біля худоби і, хоча мав би втомитися, спочивати вночі не збирався, кудись пішов. Після того, як село лишилося йому за спиною, чоловік видав звук схожий на крик пугача і до нього зійшлася решта товариства: Матня, Лушня та Пацюк і ще п’ять якихось чоловіків. Знову вони йшли «на промисел». Одноголосно вирішили та постановили, що цієї ночі не пощастить Гершкові, якого вони і мають навідати.
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні» читати скорочено. Частина III
XV
Нема землі!
Нарешті Чіпка зібрав урожай — напрацьований його руками, на власній землі, хліб. Його лишилося тільки обмолотити. Та повідомили його про те, що з Дону прибув чоловік, який стверджує, що має права на Чіпчину землю. І у нього її забрали. Тепер він нічого не мав.
Не міг стерпіти молодий чоловік такої наруги над собою — тільки жити почали! Мати дала йому п’ять карбованців і поплентався він шукати правди у Гетьманське.
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні» читати скорочено. Частина II
VIII
Січовик
Зараз Піски — величезне село, а років сто п’ятдесят тому на цих землях стояли маленькі хутори. Хати практично не будувалися, більшість населення робило собі інше помешкання — землянки. Земель було вдосталь, тож кожен, хто бажав, мав змогу отримати під свої володіння, стільки сам захотів. Тож люди поселялися, поки хутори об’єдналися в одне село, яке отримало назву Піски. Назвали його так через те, що всюди поблизу села ґрунт був піщаним.
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні» читати скорочено. Частина I
I
Польова царівна
Надворі стояв погожий день розквітлої весни. Сонечко всміхалося з неба і купало все у своїх ласкавих променях. З піднебесся долинав спів жайворонка, а на землі, мандруючи у трав’яному лісі, обзивалися коники.
Цього дня хотілося аби життя тривало вічно, щоб встигнути ним насолодитися сповна.
Тарас Шевченко «Катерина» читати скорочено
На початку поеми автор радить дівчатам-українкам не закохуватися у москалів, «Бо москалі — чужі люде. Роблять лихо з вами». Москалі були солдатами царського війська. Оскільки ці чоловіки не мали постійного місця проживання, то надіятися на хороші і довгі стосунки з ними не доводилося.
Та Катерина закохалася у москалика усім серцем. Не могла вона дочекатися пізнього вечора, коли втікала до нього на зустрічі. І цілувала його, і обіймала…
М. Коцюбинський «Тіні забутих предків» читати скорочено (переказ)
Малий Іван був дев’ятнадцятою дитиною у сім’ї Палійчуків. Він був свободолюбивим, обожнював бувати в горах та лісі. У семирічному віці Іван уже навчився вирізняти з-поміж інших трави лікарські, що приносять користь людям і навіть знав, про що мовлять своїм співом пташки. Його батьки вирішили, що він вже досяг того віку, коли слід класти йому на плечі перше відповідальне заняття — пасти худобу.
В. Винниченко «Кумедія з Костем» читати скорочено (переказ)
У творі В. Винниченка «Кумедія з Костем» ведеться мова про бідного хлопчика-сироту, який насправді був позашлюбним сином пана, в якого мав служити. Кость був хорошою, сильною дитиною: сміливим, наполегливим і впертим, умів настояти на своєму, щоправда, це далеко не всім подобалося. А ще ніхто ніколи не бачив, як хлопець плаче. Як би йому не робили боляче, як би його не ображали, та він швидше люто гарчав, шкірячи зуби, як тварина, але не дозволяв своїм очам зронити жодної сльозинки.