You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Відгук на книгу: Брудні наміри
Вже з перших сторінок я зрозуміла, що просто не буде. Що ця книга розіб’є мені серденько. Та я навіть не уявляла наскільки… Вона все так само про важливе, по-іншому Даринка не вміє, проте набагато ближча до кожного з нас. Вона зачіпає за живе в стократ сильніше. Вона пробуджує те, що здавалося б давно забулося та відболіло… Вона піднімає запитання, які кожен з нас хоч раз та задавав собі.
Відгук на книгу: Грозові небеса
Майже кожна книга автора про щось важливе. Про щось таке, що розриває душу на шматочки. І не скільки від самої проблеми, скільки від усвідомлення, що це наше чортове життя. Реалії життя, з якими нам доводиться стикатися, реалії в яких живуть люди. А деякі навіть не здогадуються про ті чи інші проблеми, чи уміло ігнорують їх, до того моменту, поки самі з цим не стикнуться. І це не лише про проблематику даної книги.
Відгук на книгу: Помилкові судження
Просто не описати той біль, що ти відчуваєш. Ту злість, що переповнює тебе та шукає вихід. Той відчай, що відчувається кожною клітинкою тіла. Але все це втрачає свою силу, залишаючи лиш відголос глибоко в душі, коли ти бачиш ту силу та мужність, що несуть в собі герої. Коли щось нове перекреслює минуле – даруючи надію.
Відгук на книгу: Принципи самотності
Ця історія, про дві поранені душі. Дві людини, що пережили, або переживають, не найкращі часи свого життя. Життя, яке ламало їх, випробувало, але зламати так і не змогло. І я пишаюся ними, і всіма тими, хто знаходить в собі сили протистояти, навіть тоді, коли весь світ проти тебе.
Вони такі різні, але однаково самотні. Все що їх об'єднує – це вибір бути самими. У кожного на це різні причини, але результат один – ніхто з них не планував пускати когось у своє життя, але життя вирішило, що досить з них мук та самотності.
Відгук на книгу: Імперія брехні
Історія захоплює з перших сторінок. Знайомить з героями та обіцяє вибуховий сюжет. Але у мене щось пішло не так. І ні, я не кажу, що вона погана і розчарувала мене. Просто в деяких моментах підвела. Мені було мало, я очікувала більшого.
Початок був фантастичним. Знайомство з героями, їх світом, знайомство самих героїв. Початок великої гри. Ооо, вони затіяли велику гру, кожен свою. Зі своїми правилами. Навіть не здогадуючись, що грати доведеться в зовсім іншу.
Відгук на книгу: Таксист для навіженої
Цих героїв просто неможливо не полюбити. Вони з першої зустрічі привертають увагу, полонять у свій світ, та не відпускають до останнього слова. І навіть потім не хочеться прощатися. Обожнюю історії з такими веселими знайомствами, в стилі "Є що згадати, та соромно розповісти", але тут не соромно, соромно лише за поведінку.
Ця історія дарує просто гаму емоцій. Читаючи, в один момент хочеться сміятися, а в інший плакати. Тут ти пишається героями, а тут вже хочеш їх прибити, або когось одного, зазвичай одного конкретного.