Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Переможець завжди самотній
Пауло Коельйо, автор, якого звикли читати заради філософських притч і натхнення, цього разу занурює читача у світ глянцю, моди, грошей. Головний герой не може відпустити минуле. Його поїздка на Каннський кінофестиваль — справжнє полювання. На свою колишню. Історія розгортається серед яскравих декорацій — червоні доріжки, зірки, дизайнери, актори. Але чим більше глянцю навколо, тим сильніше відчувається внутрішній вакуум. Коельйо показує: за гламуром ховаються втома, самотність і страх бути непотрібним. Це не роман про вбивства. І не любовна драма.
Галерея пройдисвітів
«Галерея пройдисвітів» — це блискуча, іронічна подорож у закулісся арт-ринку. Автор колишній директор Sotheby’s, добре знає про що говорить. Тому в книзі немає пафосу, зате є стиль, іронія й точність. Гук показує, як митці, дилери, колекціонери і шахраї творили не лише історію мистецтва, а й його міф. Головна принада книги — її персонажі. Вони більше схожі на героїв великого роману. Але всі — реальні. Гук не романтизує арт-бізнес, але й не зводить його до суцільної корупції. Він тонко балансує між критикою і захопленням.
100 ідей, що змінили мистецтво
Ця книга веде крізь століття мистецтва, від печерних малюнків до сучасних інсталяцій. Майкл Бьорд зібрав 100 ідей, які на його думку змінили хід мистецтва. Він не просто фіксує факти, а показує, як народжуються відкриття. Автор пише ясно, без зайвого академізму. Його стиль лаконічний, проте глибокий. Кожна ідея розглядається з різних боків — історичного, культурного та естетичного. Бьорд пояснює складне просто, але не спрощує змісту. Це не підручник і не енциклопедія. Це компас для орієнтації в складному, захопливому світі образів та ідей.
Перманентна революція
«Перманентна революція» — не про мистецтво як прикрасу. Це про мистецтво як спосіб жити в країні, яка постійно переосмислює себе. Малевич, Бойчук, Ерде, Марчук, Савадов, Братков, Белянський, Животков, Хоменко — імена в книзі звучать не як довідка, а як голоси з великого хору, що співає про травми, свободу, втрати й віру. стиль авторки — це поєднання ясності та поезії, професіоналізму й особистої інтонації. Водночас авторка вміє залишати місце читачеві — щоб зробити власні висновки. Це книга про Україну, яку не завжди можна пояснити словами, але яку точно можна відчути через образ.
Бій з демоном
Це не просто три біографії. Це три психологічні портрети, три трагічні долі. Вони поєднані автором через один спільний мотив — "демона", що живе всередині кожного творця. Цвейг називає цих трьох одержимими. Але не в релігійному чи романтичному сенсі. Вони одержимі внутрішнім безпокоєм, "демоном", що вириває людину за межі її буденності, комфорту, спокою. Це внутрішній порив, що штовхає людину у творчість, у крайнощі, у безумство. Гельдерлін — поет, що прагнув до божественного ідеалу, але зламався під вагою власного бачення світу.
Велика важлива книга про мистецтво
Даніелле Криза приходить не з критикою, а з потребою справедливості. Її «Велика важлива книга про мистецтво (тепер і про жінок)» перевертає канон: знімає зі стін обличчя, за якими стояли не музи, а мисткині, чиї імена зникали у тіні «великої чоловічої історії». Авторка пише з пристрастю, що межує з поезією, і водночас — з фактами в руках. Вона знайомить із десятками художниць — від давніх майстринь до сучасних візіонерок, які не лише творили, а й боролись: за право бути, бачити, зображати. У кожній історії жива боротьба за простір, свободу, видимість.
Коротка книжка про мистецтво
«Коротка книжка про мистецтво» — невелика за обсягом книга. Це не путівник по епохах, не словник художників і не чергова енциклопедія «відомих полотен». Це — розмова. Розмова інтелігентна, часом провокаційна, але завжди чесна. Арнольд не боїться визнати: багато з того, що ми знаємо про мистецтво, — це результат вибору. А де вибір — там і влада. Історія мистецтва, виявляється, зовсім не нейтральна. Вона ставить перед нами запитання, що зазвичай ховаються за склом музейних вітрин: Чому одне зображення — мистецтво, а інше — “ремесло”? Чому ми віримо музеям, а не собі?
Благай, кради і позичай
У світі, де ідеї вважаються валютою, Роберт Шор приходить як своєрідний інтелектуальний пірат. Його книга «Благай, кради і позичай» — це мануал для бунтівного розуму, маніфест для кожного, хто коли-небудь боявся бути «неоригінальним». Цей текст — не заклик до бездумного копіювання, а ода культурному канібалізму. Шор знімає з ідеї корону, показуючи її як результат постійного обміну, мутації та переосмислення. У його руках запозичення — це не злочин, а вища форма поваги. Іронічно, інтелігентно автор переконує: усе вже було зроблено, але не тобою. У кожному розділі — провокація.
Роби гроші
«Роби гроші» — продовження пригод шахрая, а нині реформатора. Це роман про гроші, які, як виявляється, зовсім не обов’язково мають бути золотими, щоб керувати світом. Достатньо, щоб у них вірили. Справжній герой роману — вічно підозрілий голем, який знає, що таке моральна відповідальність. І ще — пес на якого записано контрольний пакет акцій банку. Але за всім цим гумором, дурощами, гротеском і яскравими діалогами ховається гостра сатира на нашу власну реальність: світ, де цінність — це домовленість, а багатство — інструмент, за допомогою якого одні переконують інших.
Темний
Цьогоріч український книжковий ринок несподівано став сценою для повернення Пітера Пена — тільки вже не як безтурботного хлопчика з чарівного Неверленду, а як темної, двозначної постаті, що змушує читача ставити незручні запитання. У цьому новому сезоні переосмислення знайомої казки варто відзначити дві книги: «Викрадач дітей» Джеральда Брома та «Розпусні загублені хлопці. Темний» Ніккі Сент-Кроу. Хоча обидві книжки живляться з однієї міфології, підходять до неї вони по-різному.