Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Посібник з убивства для хорошої дівчинки
Головна героїня вирішує розслідувати стару справу про вбивство, яка всіх давно влаштовує. Офіційно все вже вирішено: злочин є, винний є, історія закрита. Книжка написана цікаво, це майже справжнє досьє: уривки з інтерв’ю, нотатки, переписка. Але найсильніше в цій книзі не форма, а напруга. Бо головне питання тут не "хто вбив?", а "що з тобою станеться, коли ти дізнаєшся?". Читати Джексон це ніби поєднати документалку про справжній злочин із внутрішньою драмою дівчини, яка надто чесна, щоб зупинитися. Це набагато глибше, ніж типова «young adult»-історія.
Карі Мора
Після довгого мовчання Томас Гарріс повернувся з новим романом. На перший план тут виходить загадкова жінка, яка працює на віллі, під якою заховані мільйони. За цим скарбом полюють безжальні злочинці. Але все це лише тло для спроби створити новий тип героя й антагоніста. Чи вдалося? Карі — молода мігрантка, яка пережила війну, насильство, поневіряння. На відміну від вишуканого Лектера, Карі — людина інстинктів і виживання. Її мислення не побудоване на цитатах з Данте. І в цьому, мабуть, головна ідея роману: сила — не в інтелекті, а в здатності вижити.
Думати, як Вінстон Черчилль
Сміт не намагається створити політичний портрет або оцінити вплив Черчилля на історію. Його цікавить як ця людина ухвалювала рішення, як формувала думки — і що з цього можна використати. Черчилль мислить не повільно й методично, а інтуїтивно, емоційно, на рівні історичного чуття. У книзі багато уваги приділено його здатності бачити ширше за обставини — і йти проти настроїв, коли це потрібно. Але чи справді це щось, чого можна «навчити»? Чи можна це відтворити у вигляді порад? І тут ми натрапляємо на головну проблему книги.
Думати, як Білл Гейтс
Це ще один том серії «розумових звичок» відомих постатей, які нібито можна наслідувати. Цього разу об’єктом став Білл Гейтс. Але чи можна справді «думати, як Гейтс», читаючи популярну книжку в метро? Деніел Сміт пише що саме робить мислення Гейтса ефективним і як це може застосувати кожен. На перший погляд, структура приваблива. Розділи короткі, інформативні, з прикладами й узагальненнями. Гейтс читає по 50 книжок на рік — отже, читання = стратегічна перевага. Гейтс вміє делегувати — значить, це навичка №1 для лідера. Гейтс мислить довгостроково — робіть так само.
Думати, як Стівен Гокінг
У книзі "Думати, як Стівен Гокінг" Деніел Сміт не ставить за мету створити глибокий портрет ученого. Його завдання простіше — дати набір принципів, які нібито дозволяють «мислити як геній». Це спроба зібрати з уламків біографії, інтерв’ю, публічних виступів і загальновідомих фактів уявну модель того, як працював розум Гокінга. Сміт малює його мислення як поєднання допитливості, впертості, уяви й тонкого гумору. Книга говорить про здатність дивитися за межі очевидного, ставити питання, на які поки немає відповідей, і не боятися власного незнання.
Думати, як Барак Обама
Книга «Думати, як Барак Обама» намагається бути гідом до мислення видатного політика. Але насправді вона ближча до есе з елементами психологічного портрета, ніж до глибокого аналізу. Деніел Сміт фокусує увагу не на конкретних рішеннях Обами, а на загальному настрої його світогляду. Це цікаво, але залишає відчуття поверховості. Автор будує структуру навколо ідей спокою, раціональності, стратегічного мислення. Обама зображений як лідер, що ухвалює рішення не під тиском емоцій, а через спокійний розрахунок.
Думати, як Альберт Ейнштейн
Сміт обирає просту, майже буденну мову. В кожному розділі книги акцент на окремий аспект: уява, незалежність, здатність до абстракції, толерантність до невизначеності. Взагалом структура книжки нагадує добірку есе. Це загальний портрет мислення Ейнштейна у формі, зручній для широкого читача. Сміт не намагається зробити з Ейнштейна рольову модель. Навпаки — через низку прикладів він показує, що мислити як Ейнштейн — означає мислити інакше. Не погоджуватись автоматично. Бути готовим ставити під сумнів навіть те, що інші вважають незаперечним. Ключовим мотивом стає уява.
Думати, як Стів Джобс
Книга Деніела Сміта «Думати, як Стів Джобс» — це спроба структурувати феномен способу мислення однієї з найбільш впливових фігур техноепохи. Проте сама спроба від початку балансує між простотою і спрощенням. Сміт вибудовує книгу як серію принципів — «правил» мислення Джобса, які, на думку автора, можна застосувати в будь-якій сфері. Йдеться про віру в себе, інтуїцію, пристрасть до деталей, готовність ламати рамки.Текст написано простою, прозорою мовою. Немає перевантажених конструкцій, немає штучного пафосу — лише спроба бути доступним і зрозумілим.
Сходження Ганнібала
У «Сходженні Ганнібала» Томас Гарріс повертається до витоків — не з метою пояснити зло, а щоб показати, як воно вкорінюється. Це повільна, місцями моторошно тиха історія про дитинство і юність людини, яка згодом стане доктором Лектором. Вона позбавлена героїки, але наповнена деталями, що краще за гучні діалоги говорять про травму, мовчання та трансформацію. Гарріс змінює темп порівняно з попередніми романами. «Сходження» — не трилер у звичному сенсі, а радше історичний психологічний роман. Події розгортаються повільно, ніби приглушено, як спогади, що намагаються виплисти на поверхню.
Ганнібал
Томас Гарріс у «Ганнібалі» продовжує історію культового антагоніста, занурює читача у хворобливо витончену гру між жорстокістю, естетикою та моральною невизначеністю. Це роман змушує переосмислити саму природу зла. На відміну від попередньої частини — «Мовчання ягнят» — у «Ганнібалі» менше класичного трилерного ритму і більше спокійного, навіть повільного занурення в психологію персонажів. Особливо — в психіку самого доктора Лектора.