Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Поглянь, що ти пропустив
Ця книга — як запрошення пройтись з автором по тиші галереї, де картини не мовчать, а говорять. І не лише про себе, а про нас — сучасних, втомлених, трохи розгублених у світі, який змінюється швидше, ніж ми встигаємо осмислити. Вілл Гомперц — не з тих, хто говорить зверху вниз. Він не читає лекцій, не завалює датами чи важкою термінологією. Натомість він — ваш попутник. Дотепний, уважний, часом іронічний. Він бере за руку й веде у світ мистецтва не як у святиню, де треба поводитись пошепки, а як у живу розмову про сенси, емоції й погляд на звичні речі під незвичним кутом.
Етюд
Імпресіонізм - стиль, у якому писав Михайло Коцюбинський, як на мене, один з найкращих вітчизняних новелістів, що міг засобами слова передати найтонші порухи душі. Перед нами доволі символічна назва - «Цвіт яблуні». Нібито це весна, час пробудження природи, коли стає тепло надворі, а дерева сповнюють повітря чудовими ароматами цвітіння. Час надії і мрій. Однак для оповідача - письменника це час втрати улюбленої доньки Оленки. Три доби лікар бореться за її життя, та даремно. Втомлена від нерівної боротьби дружина письменника обіцяє народити ще одну дитину. Пізніше.
Інтелігенція і народ
Свого часу повість Івана Франка входила до шкільної програми замість більш «розкрученого» в радянський час твору «Борислав сміється». Це сталося на початку нульових, тож «Перехресні стежки» я читала ще у школі. Одразу скажу, що читати твір непросто, як і більшість творів західноукраїнських письменників 19 - початку 20 століть через діалектизми та інтелектуальний стиль Івана Франка. Та й сам сюжет є доволі складним для усвідомлення.
#
Роман юрби,хроніка неперспективною вулиці.
По перше ,книгу,про яку хочу розповісти,Валерія Шевчука,немає в їхньому списку книг.Нехай адмін сайту , будь ласка вибачає,а про цю збірку поезій я залишив відгук в минулому місяці .Але твір , Роман юрби"-це реально крутий український роман,і я хочу розповісти про враження від цієї книги,яка містить більше 600 сторінок,і розповідає загалом про Вісімдесят різних персонажів.Писав цю книгу автор десь двадцять років загалом,і Шевчук полюбляє писати про звичайних людей,їх буденність , пригоди,що трапляються кожного тижня, кожного дня,Історії про одну з вулиць Житомира,де трапляються випадки жи
Мотря
Історія — не лише хронологія битв і поразок. Це — перш за все долі. Долі людей, закоханих, зраджених, відданих. Саме такою струною — тонкою, емоційною, майже музичною — бринить перша книга історичної епопеї Богдана Лепкого про гетьмана. У центрі оповіді — не лише постать Мазепи, якого історія розриває між обов’язком і почуттями, між політикою й коханням, а й тендітна глибока жіноча душа — Мотря. Це трагедія любові на тлі трагедії нації, де особисте нерозривно вплетене у велике історичне полотно. Мова Лепкого — витончена, елегійна, поетична.
Северин Наливайко
З перших сторінок відчуття, що опинився серед степу, де ще димить після бою, а в повітрі змішались запах пороху й полину. Вітер розвіває козацькі чуби, мечі гартуються не тільки в битвах, а й у сумнівах, у виборі, у вірності. Северин Наливайко у виконанні Вінграновського — людина, яка живе, страждає, вагається й бореться. І саме тому віриться в нього до останньої сторінки. Вінграновський володіє дивовижною мовою. Кожне речення мов пісня: насичене, образне, соковите. Читаєш — і бачиш. Чуєш. Відчуваєш. Тут шалений гул шабель, і туга ночей, коли небо над Дніпром здається живим.
Щедрий вечір
Коли поринаєш у сторінки повісті «Щедрий вечір» ніби входиш у саму душу українського села, яке живе піснями, сумом і надією. Це лірична, майже пісенна розповідь про моменти людського єднання, котрі у найважчі часи залишаються джерелом світла й любові. Тут немає надмірного пафосу — усе щире, проникливе й прекрасне. Образ головного героя вражає душевною глибиною та здатністю помічати красу в буденному. Його очима читач відкриває Україну з її піснями і колядками, старими дідусями які зберігають пам’ять про минуле, і жінками, що несуть на своїх плечах тягар війни.
Гуси-лебеді летять
«Гуси-лебеді летять» — історія дитинства, глибока, дуже світла подорож у часи, коли серце було відкрите світу як вікно на вітер. Головний герой — хлопчик — бачить більше, ніж дорослі. Він живе серед пісень, праці, любові й тиші. Через його сприйняття ми відчуваємо пульс села. Мова Стельмаха текуча, жива. І кожна сторінка наповнена любов’ю до рідної землі, до людей, до спогадів. За простими побутовими сценами — велика душа народу. Тут і біль, і надія, і краса. «Гуси-лебеді летять» — це сповідь про дитинство, яке не зникає, а просто ховається десь глибоко в нас.
Леся Українка. Книги Сивілли
"Леся Українка. Книги Сивілли" точно не спроба академічної класифікації творчості за роками, темами і жанрами. Це діалог. Інтелектуальний, складний. Гундорова виводить Лесю з іконостасу — але не для того, щоб її розвінчати, а щоб вдихнути в її образ живе дихання сучасного контексту. Через архетип Сивілли — пророчиці, жінки, що говорить із майбутнім і кидає виклик теперішньому — вона перетлумачує тексти Українки як голос бунту, як феміністичне письмо. Книжка не залишає байдужим. Бо в ній — не лише про Лесю. У ній — про нас. Про жінку, яка знає ціну слову.
Не стати Мартинові дворянином!
Трагікомедія Івана Карпенка-Карого є актуальною і в наш час, на жаль. Прикро, коли люди вбивають собі в голову псевдоцінності й прагнуть будь-що стати поважними персонами. Заможний пан селянського походження Мартин Боруля захотів стати дворянином. Це почесно й вигідно, однак підстав для цього нема. Тим не менш, Мартин не хоче визнавати реальності, готовий встановити у своєму маєтку дворянські порядки, шукає для своєї дочки Марисі вигідну партію, попри те, що в неї вже є кохана людина. Прагнення стати дворянином відриває Борулю від реальності.